Насамперед, слід розглянути основні параметри вибору плиткового клею. Їх три:
Матеріал і габарити вибраної плитки;
Умови експлуатації та їх особливості;
Основа, на яку буде проводитися укладання плитки.
Зверніть увагу, що ціна не є критерієм вибору, так як дорогі склади використовуються тільки у вузькій сфері.
Залежність від основи
Матеріал, з якого виготовлено основу, дуже важливо враховувати. Наприклад, якщо поверхня практично рівна перепади складають не більше 3 мм, витрата клею також буде мінімальною. Його можна наносити шаром товщиною 5 мм, однак він буде призначатися тільки для зчеплення плитки і основи. Даний спосіб нанесення називається «тришаровим укладанням.
Якщо на поверхні основи є нерівності за розміром більше 3 мм, у цьому випадку клей може використовуватися і як суміш для вирівнювання
На сучасному будівельному ринку можна знайти клеї, які використовуються тільки для цих цілей. За рахунок них можна провести тришарову укладку, яка нейтралізує всі перепади на висоті менше 30 мм. Такий же спосіб використовується, якщо сама плитка буде володіти сильно рифленою зворотною поверхнею. Таким чином, чим більш рівними будуть обидві робочі поверхні, тим менше клею знадобиться для заповнення порожнеч. Для економії клею краще заздалегідь максимально вирівняти основу, ретельно прогрунтовавши її.
Різні матеріали, з яких виконано основу, мають різну поверхню. Відповідно, для цементованої основи знадобиться в два рази більше клею, ніж для бетону.
Щоб не допустити небажаної перевитрати, застосовуйте клейовий склад, який оптимізований для використання для певного типу покриття.
На упаковці клею вказують, для яких поверхонь він може використовуватися. Як правило, це бетон, деревина, стара плитка, цемент.
Залежність від габаритів плитки
Габарити плитки впливають на товщину шару клею, і, відповідно, на його витрату теж. Чим більше розмір, тим більш товстим буде клейовий склад:
Для плитки розмірами 100х100 мм товщина клейового шару складе 2 мм;
Для плитки 200х200 мм або 300х300 мм потрібний шар товщиною 4 мм;
Для плитки 400х400 мм або 500х500 мм використовується шар завтовшки 3,5 – 4,5 мм.
Для більш великих елементів шар складе 5 мм, а сама плитка повинна бути промазала шаром клею товщиною близько 1 мм.
Всі ці дані приблизні, набагато більше значення мають інші чинники. Різні види плитки, як і основа, мають різну пористість. Найбільша величина даного матеріалу – у плитки ручної роботи. Глазурована продукція вбирає помітно менше клею, а керамораніт і клінкер в цьому відношенні володіють найкращими характеристиками. Як правило, для кожного виду існують спеціальні клеї, але є й універсальні.
Високопористі структури вимагають приблизно в півтора-два рази більше такого клею, ніж матеріали з низьким ступенем поглинання. Показник водопоглинання виробник в обов’язковому порядку вказує на упаковці. Якщо передбачається укладання плитки різної товщини на одну поверхню, то цю різницю доведеться компенсувати за рахунок клею. Відповідно, витрата при цьому збільшиться.
Склад клею
Склад і види клейових складів також мають великий вплив на їх витрату. Згідно європейському стандарту DIN EN 12004, всі клейові суміші поділяються на три групи:
Цементні клеї, які мають позначення С1 і С2.
Полімерні дисперсійні клеї, які позначаються D1 і D2.
Реакційно-твердіючі клеї, як, наприклад, епоксидні або поліуретанові смоли, позначаються як R1 і R2.
Так як вони виготовляються з принципово різною технологією, не має значення, яку вагу має той чи інший тип клею спочатку.
Наприклад, у першому випадку для отримання робочої речовини використовується суха цементна суміш з водою або латексною добавкою. Дисперсійні клеї продаються вже в готовому вигляді. Іноді ж перед початком робіт необхідно змішати каталізатор і смолу.
Для того, щоб покрити один квадратний метр поверхні, необхідно придбати різну кількість вихідного сухого складу. Сухі суміші мають меншу витрату, оскільки при необхідності можна розмішувати меншу кількість суміші. Повністю готові суміші потрібно застосовувати протягом короткого часу для того, щоб уникнути застигання до нанесення на поверхню.
Оціночний метод розрахунку
Якщо грубо підрахувати, скільки знадобитися плиткового клею, помножте 50% від висоти плитки на середню витрату обраної марки клею і площу поверхні, що покривається.
Однак у цьому випадку не враховується багато інших параметрів, тому орієнтуватися тільки на цей результат не варто. Більш точно розрахувати витрату клею можна, якщо знати приблизну товщину клейового складу. Для цього помножте витрату клею на 1 мм шару, потім на заплановану глибину покриття і площу облицювання.
Якщо поверхня характеризується великими перепадами висоти, на один квадратний метр поверхні доведеться витратити 1,8 кілограм клею. Однак найбільш точний розрахунок можна провести за допомогою онлайн-калькулятору, який є на сайті більшості інтернет-магазинів.
В калькулятор потрібно ввести дані про плитку і основу, а також дані про інструмент, з допомогою якого клей буде завдано. Також слід вести дані по температурі повітря і вологості.
Якщо необхідно провести великий об’єм робіт, розрахуйте потрібну кількість клею експериментальним шляхом. Для цього необхідно облицювати невелику ділянку поверхні і заміряти витрату матеріалу. Кінцеву кількість можна обчислити пропорційно. Наприклад, необхідно провести кладку плитки на підлогу на кухні площею 15 квадратних метрів. Основа є бетонною, а для облицювання використовується кахельна плитка габаритами 20х25 см. Клей використовується на цементній основі. Тепер обчислимо потрібну кількість матеріалу. Бетонна основа, як і проста кахельна плитка, не мають високої пористості поверхні, тому не буде ніякої додаткової витрати клею. Для плитки таких розмірів товщина клейового шару становитиме 4 мм. При використанні клею Unis XXI витрата складе 1,16 кілограм на один квадратний метр при товщині шару в 1 мм. Проведемо розрахунки: 1,16х4х15=69,6 (кілограм).
Так як плитка буде покладена своїми руками, додайте для даної площі ще 4,5 кг. Відповідно, Вам потрібно близько 75 кг цементної суміші. Оскільки вага мішка дорівнює 25 кг, це три мішка.
